Три дні незабутніх вражень, єднання з природою і якісної відривної музики – все це змогли відчути на собі ті, хто в період з 27 по 29 червня мав щастя потрапити на озеро Панське, що в місті Заставна Чернівецької області. Та про все – в хронологічному порядку.

Місяць тому почали ходити чутки, ніби байк-тусовка області планує зробити свій перший фестиваль. Для вічноголодних по таких заходах Чернівців, в яких основним місцем відпочинку є псевдо-мажорні нічні клуби з однотипною музикою а-ля мінімал, така новина була чимось з розряду наукової фантастики. Ще і організатори час від часу «виходячи в народ», підливали «масла у вогонь» усною рекламою – «на сцені буде 20 кіловат звуку», «приїдуть байкера зі всієї України» тощо. В результаті - тиждень до початку вся свідома тусовка міста гуділа і починала «гострити лижі». Багато хто навіть передумав їхати в Уніж, і змістили вектор руху в Заставну. Але скептики, як завжди в таких випадках, лихословили – мовляв, «вилами по воді писано, що у вас там буде мега-сейшн». Насторожувало також те, що це був перший млинець під назвою «Байк-фест», який, як зазвичай кажуть, комом виходить. І насправді, афіші, наприклад, з'явилися в місті за два дні до початку фесту. Забігаючи вперед, скажу, що подібних проколів, як для першого разу, було не так вже багато. Повернемося ж до хронології.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Василь Танащук

Отже - п'ятниця. Мене, не тільки, як представника ЗМІ, але й як учасника гурту, що виступав на фесті, разом з інструментами та колегами завантажили у вантажний «Опель» і повезли на місце феста. Заставна зустріла мерзотним дощиком, що поливав, як виявилося, всю Чернівецьку область. Переміщення по табору та зведення наметів на деякий час ускладнилося до неможливості. Втім, дощ абсолютно не перешкодив скупатися у виключно теплому (але не дуже чистому) озері, яке розкинулося в двох кроках від місця події. На сцені потихеньку настроювалися музиканти, а самі нетерплячі з глядачів почали пригощатися привезеним та місцевим алкоголем.

Взагалі, судячи з поведінки організаторів, п'ятницю вони планували виключно, як день приїзду – особливого драйву не передбачалося, хоч і тут не обійшлося без сюрпризів. Незважаючи на те, що абсолютна більшість гуртів виконувала музику, актуальність якої закінчилася ще в 84 році – публіка була в захваті. А чернівецька команда «Коматоз» «порвала» всіх на шматки своїм потужним саундом і гостро соціальними текстами.

Концерт закінчився далеко за північ, а алкоголь та шашлик все не закінчувалися. В результаті, десь до 3-ої ранку весь табір поділився на дві категорії – перша щосили пила горілку біля багать та горланила пісні, інша половина при цій вакханалії героїчно намагалася заснути в наметах. Дехто не витримував галасу, і в результаті приєднувався до першої категорії. Без сварок – атмосфера, на диво, була дружньою і приємною.

Субота розпочалася о сьомій годині ранку. Не встигнувши вилізти з намету і почистити зуби, отримую в руку пластиковий стакан з горілкою. Доброго ранку, так би мовити. Спати взагалі вже не хотілося, тому вирішив зробити екскурсію в місто.

Заставна – приємне невеличке містечко. Здивувала лише велика кількість п'ятиповерхівок (у більшості районних центрів Чернівецької області переважають дрібні особнячки з городами і курниками тощо). Місцеві жителі із подивом, проте без злоби, проводжали поглядом приїжджих, одягнених в шкіру та іншу атрибутику байк-руху.

Тим часом, в Чернівцях, на Театральній площі основна маса байкерів збиралася разом, щоб всім скопом проїхатися по головних вулицях міста. Крім того, руйнуючи безглуздий обивательський стереотип, що «байкери думають лише про мотоцикли, жінок і пиво» - був організований збір грошей для обласного Будинку дитини. Не беруся судити про кількість зібраних грошей – це залежить лише від співчуття і свідомості мешканців Чернівців, але принаймні, байкери зробили благородну місію.

Після обіду почало прибувати все більше людей. Багато з них пізнається відразу – ось вона, чернівецька неформальна тусовка. Багатьох не знаю взагалі – отже, приїжджі з інших міст. Із зростанням кількості прибулих, організатори збільшують і кількість продовольчих кіосків, що не могло не радувати. Все для відпочиваючих. Саундчек потихеньку закінчувався, наближаючи час концерту.

Варто зазначити, що, окрім рок-гуртів, на фестиваль прибула чернівецька формація «Тіні вогню», що виконує досить якісне файер-шоу. Музична ж частина здивувала підбором виконавців і розташуванням виступу гуртів – змішались в купу (коні, люди – прим. автора), як важкі бенди, так і панківські, разом з тими, чию жанри ку визначити важко із-за невиразності «продукту», що вони «подають». Що не могло не позначитися на настрої публіки – тільки-тільки відірвавшись після хардкорової команди, вона мусила «киснути», вислуховуючи черговий смутний поп-панк, змушуючи публіку засинати.

Тим не менше, знову таки здорово зуміли порадувати чернівецькі команди - «Макнамара», «Укуренная бабушка», «Пестициди», «Da!Blin» (в останньої команди цей виступ був дебютним), здорово підірвали народ ін’єкцією адреналіну в вуха.

А з настанням ночі - перфоманс від «Тіней вогню». Хлопці не підкачали – з усього видно, що з кожним виступом вони значно підіймають рівень свого шоу. В усякому разі, глядачі заворожено стежили за їх плавним, але при цьому зовсім не безпечним шоу.

Далі за програмою був стриптиз. Каюся – його я не бачив. А очевидці категорично поділилися на дві половини – одним він сподобався, іншим – ні. Розумію, що жіноче тіло і взагалі стриптиз – це суто справа смаку, не квапитимемося з висновками. У будь-якому випадку краще коли він є, ніж коли немає :)

Ніч була схожа, як близнюк на попередню – алкоголь, дружні «випивони» і абсолютний позитив, помножений на тотальне відчуття свободи – цього цілком достатньо, щоб стати поетом в майбутньому. Або байкером. Як у кого душа ляже.

Неділя зустріла прибиранням та роз’їздами. І хай, як би важко не було всім учасникам, та справилися вони з поставленим завданням досить швидко. Чим ще раз довели, зовнішня безшабашність не означає внутрішню безкультурність. Ми також прощаємося з доброзичливою Заставною, і сподіваємося зустрітися так само через рік. В атмосфері всепоглинаючої свободи та позитиву.

Більше фото у розділі "МАРМИЗИ"
Фото: Василь Танащук