Ніякої пожежі не було!  Хоча... виступ гурту Димна Суміш певною мірою можна вважати спробою підпалу. Отже, третього лютого бочка гойдалась і димилась. За допомогою, по-своєму, культової команди Димна Суміш та вдячної публіки (в основному, любителів послемувати) . Останні ще задовго до початку концерту гуртувалися під сценою, певно стерегли тепленьке місце навпроти динаміка.

Звичайні відвідувачі в свою чергу стерегли свої столики та з подивом спостерігали за фрікового вигляду дядечком, із живим півнем у руках, що тинявся клубом, напевно ще з Новго Року.

Концерт розпочала альтернативна команда Глагер. Як на зголоднілу до рухів публіку досить драйвовий гурт, хоч і музика дещо одноманітна. Для розминки  - те що треба.  Втомившись від тої розминки Димну Суміш навіть трохи спокійніше сприйняли. Десь половина продовжувала добросовісно стрибати, проте друга стояла в ступорі (не вірячі своїм вухам) і намагалася слухати. Що теж корисно.

Між іншим, того що соліст Суміші - Саша Че - відспівав усе із пошкодженими зв'язками неозброєним вухом помітити не вдалося. Найкраще пішла відносно нова, але вже хітова пісня Герой. Що й не дивно, кращий спосіб розворушити публіку - запросити її на сцену. Перед тим, звісно, спитавши, хто знає слова. Запрошені кілька хлопців та дівчина настільки добре їх знали і так часто попадали в ноти, що закрадалися сумніви щодо експромтності дійства ) Проте ентузіазм музикантів та слухачів під час решти пісень сумніви розвіював. Групу важко запідозрити у нещирості, а слухачів в навмисних репитиціях улюблених пісень. Що вже казати про Стіну Спокійних практично не лишилося. Димна суміш дещо нагадувала Нірвану (це щодо вокалу та бас-гітари), але більше нагадувала про те, що вона самобутня українська команда.  Достаньо самобутня для того, щоб любити її не лише за драйв. Як підтвердження - довга, абсолютно недрайвова і, в той же час, притягуюча пісня з індійськими мотивами ще й виконана дуетом з дружньою майжеіндійською групою. Екзотика для тих, хто вже нічому не дивується ). А те, що група популярна без ротації і те, що ледь не на кожному концерті презентує нову пісню, як було і цього разу - вже не дивує. Для Димної Суміші це закономірність. Хочеться вірити, що логічним продовженням врешті стане вихід альбому та відкриття сторінки в інтернеті. Адже інформації про групу завжди мало, що лише підігріває цікавість публіки та критиків. А музика як раз той випадок, коли високі температури лише на користь. От вам і дим без вогню.