Інтерв'ю з конференції , присвячненій виходу альбому "Два".

 - Як ви збираєтесь розкручувати альбом?

 - Можливо, будемо робити презентацію в кожному місті, куди б ми не поїхали. І так будемо презентувати альбом "Два", "Три" - кожен тиждень будемо робити по альбому. Потенціал є.

 - Ви працювали над альбомом 2 роки. Чому тільки 11 пісень?

 - Насправді ми записали дуже багато пісень і вибрали те, що підходить по концепції нашого альбому. Тому чекайте на третій альбом, куди увійдуть ті пісні, над якими ми зараз працюємо.

 - Чому Шура перейшов зі Скрябіна до вас?

Валерій Харчишин:

 - За Шуру я не маю права відповідати, бо це його право. Співай!

Шура:

 - Хочу всіх заспокоїти - нічого страшного не сталося. Люди змінюються, починають слухати іншу музику, любити інакші речі і по-інакшому до всього ставитись. На мою думку, ми перестали розуміти одне одного з Кузьмою і я більше зараз розумію Другу Ріку. Мені приємно з ними працювати, хоч я ще недовго з ними, але я отримую заряд. І надалі планую працювати з ними, тому що я тепер постійний член групи. Ну, член - таке еротичне слово...

Харчишин:

 - Але тобі підходить.

- Чому "Два"?

 - Для нас цифра два дуже символічна. Два - це символ "Другої Ріки". Ми повернулись до того саунду, який був на початку нашої кар'єри - ми поверталися до нього протягом двох років.

 - Чи не збираєтесь ви записувати англомовні пісні і їздити з ними закордон?

 - 8 червня ми збираємось їхати в Лондон. Але всі плани ще в секреті. А ті пісні, які увійшли до альбому, ми пробували писати англійською, але все ж таки повернулися до української.

 - Чи плануєте масштабні концерти?

 - Це питання до нашого директора Андрія Подоляна. Твій зоряний час!

Андрій Подолян:

 - З великими концертами - великі проблеми. Ось у Івано-Франківську на концерті було 30000. Після виступу всі повернулись одне до одного і сказали: "ТАКОГО ми ще не бачили!!!". Великі концерти - це великі гроші. Але ми віримо, що група знаходиться на вірному шляху. Зібрати Палац Спорту - це велика позначка в житті. Після цього вже можна написати у своєму щоденнику: "Так, я зробив це!". Плани щодо нашого концертного туру такі - ми хочемо дати людям послухати новий альбом, поїздити з ним. А восени дамо жару. Багато запрошень є з Криму, Одеси. У нас, до речі, була ідея видати всім присутнім журналістам по плеєру, щоб ви одним вухом слухали музику, а іншим байки, які ми розказуємо. Розголосу було б набагато більше. Можете питати щось провокаційне - чому, наприклад, ми не вішаємо хустку на мікрофонну стійку?

 - Яку музику ви зараз слухаєте?

 - Харчишин: Зараз слухаю "Другу Ріку". Ось саме звучить пісня "Шансон", але до одноіменного радіва вона не має жодного відношення. Взагалі мене розпирає від того, що ми зробили. Звісно, Депеш Мод завжди в кишені. Останнім часом слухав "System Of A Down", але він мені набрид..

 - Як щодо радіо-формату?

 - Наш альбом там уже з'явимвся. Я гадаю, шо усьо в форматі радіва. Якшо чесно, то усі гроші потратили на запис того, що ви будете слухати вдома.

 - От ви сказали, що претесь від своєї музики. А ще від чого?

 - От Шура у нас дизайнер. А я люблю їсти. Особливо гарно готую, коли голодний. Виходить таке, що їсти не можна, але я їм. Андрюшу нашого англійська мова цікавить та література.

 - А як стосовно адреналіну?

 - Його у нас вистачає!

 - А на Батьківщину не тягне?

 - Коли ми проводили саунд-чек, одного музиканта не дорахувались. Я спитав: "Де він?". А мені відповіли на повному серйозі: " Поїхав до матері садити картоплю!". Я подумав, що всьо - концерту не буде. Але він з'явився - дякую! То як, посадив уже картоплю? (Могли б усією групою поїхати і допомогти - коментар Квітослави).

 - Розкажіть про "Таврійські"...

 - Ми там нормально виступили. Я вважаю, що цей концерт є найкращим за всю історію нашої концертної діяльності на тому фестивалі.

 - Яке у вас сімейне положення?

Шура:

 - Я сімейний. Дружина у залі.

Харчишин:

 - Ми глибоко сіменйні люди. Наша сім'я складається з 6 чоловік і називається Друга Ріка.

Лунають аплодисменти. За тим звучить жива музика - кілька пісень з нового альбому. Радіють усі.

П.С. А ми дякуємо кореспондентові програми "ДеньОК" за більшість питань, особливо за останнє, яке дало нам вдалий кінець інтерв'ю.