Особисто я знаю багаааато людей. які із нетерпінням чекали виходу альбому гурту Бумбокс (кусаючи лікті, нігті та інші кусальні штуки). І - ура! - збулося, відбулося і таки вийшло це щастя. До платівки Меломанія входять вже знані та вивчені слухачами напам'ять 11 треків, як то Бета-каротин, Бобік, Супєр-Пупєр та інші мега-бойовики. Народу на презентацію напхалось багато, питання ставили активно, а хлопці на все чесно-чесно відповідали.

Другий день Екстріммьюзік привабив до себе значно більше публіки, ніж перший. Можливо, видалась гарна погода, що сприяла міграціям молоді. Можливо, усі раптом схаменулися, що другий день - це останній день і такого щастя вони ще рік не побачать...

Про те, що є такий фестиваль, як Х3М'юзік я дізналася ще в глибокому дитинстві.

Читала журнал Х3М, була глибоко переконана, що пишуть там щось просунуте та цікаве, хоч і не зовсім зрозуміле. Тільки починала користуватися інтернетом і вважала надлюдьми не лише тих, хто сайти робить, але й тих, хто їх постійно відвідує. Так от, читаючі в інтернеті звіти з Х3Мізму 2002 року, я мріяла туди потрапити. Вже за рік я сама робила сайт і мріяла про цей фест написати. А у 2004 здійснила свою мрію і лишилася задоволеною. Тому й зараз не втрималася від спокуси.

У 1998 році, на піку своєї слави, легендарна група ''Табула Раса'' покинула сцену, а її лідер Олег Лапоногов полишив публічне життя, популярність і музику заради усамітнення. Декілька років він вів відсторонене життя, по-новому оцінюючи життєві приорітети. Він залишив усі попередні знайомства, Київ та своє звичне життя для того, аби краще збагнути себе. Провівши складну духовну роботу, Олег вирішив повернутися до свого покликання - творити музику. У 2004 році артист переїхав із Сум до Києва і знову згуртував музикантів - дякувати ї за терпіння!

Якщо чесно, уявити такий гурт, як Мотор'ролла в акустичному варіанті, було досить тяжко. Тому виступ у Store205 прямо таки вабив надзвичайно цікаво було почути акустичний драйв. Якщо таке явище взагалі можливе.

Загалом уявлялась така собі картина сидять люди, п'ють пиво чи що кому приємніше, похитують головами в такт музиці - карочє, поводять себе так, як нормальна публіка на нормальному акустичному концерті.

Інтерв'ю з нагоди видання диску "Дух не вмирає, дух не згаса" (Пісні барикад)

- Хто автор ідеї та упорядник диску?

- Був у нас такий ностальгійний виступ, коли ми востаннє зібралися у  наметовому містечку, перед тим, як його розібрали. І тоді Тарас Компаніченко, здається, сказав, що непогано було б записати ці пісні, які звучали на барикадах. Втім, ідея виникла якось спільно - всі її підхопили, не було жодних сперечань стосовно авторських прав. У мене був досвід, пов'язаний з виданням диску "Божичів", і все необхідне для запису обладнання. Кілька разів зібралися з хлопцями у мене вдома, посиділи, поговорили, поспівали, після чого я записав усіх конвейєром, досить швидко. Потім вибрав найкращі варіанти, а Макс Капуста зробив мастерінг.

Ніякої пожежі не було!  Хоча... виступ гурту Димна Суміш певною мірою можна вважати спробою підпалу. Отже, третього лютого бочка гойдалась і димилась. За допомогою, по-своєму, культової команди Димна Суміш та вдячної публіки (в основному, любителів послемувати) . Останні ще задовго до початку концерту гуртувалися під сценою, певно стерегли тепленьке місце навпроти динаміка.

У фантазерки Юлії Міщенко з гуртом Таліта Кум зародилася чудова ідея поспілкуватися із представниками мас-медіа за горнятком кави і, всупереч усім традиціям проведення вечірніх презентацій, вона примусила прокинутись їх вранці.  У Тетянин день - чергове свято для студенства музиканти вирішили запрезентувати свій другий альбом під промовистою назвою Гаряча і гірка.

Свідомість наша останніми подіями так змінена, що будь-яка невинна фраза сприймається в першу чергу як гасло, а кожний концерт як агітаційний. Ну нічого, скоро минеться. Тим більше, коли вчсано розслаблятися та культурно відпочивати. Культурним відпочинком я називаю не бархатисті кріслиця та пафосні концерти у Палаці Україна, а дещо інше. От наприклад концерт Музика свободи за участю Anno Domini та Мертвого Півня, організований гуманітарною студією Хвиля за сприяння Американської ради з міжнародної освіти ACTRACCELS.