Гарне передчуття концерту зникло одразу ж на вході. Як на мене, це великий прорахунок, коли охорона не має акредитаційних списків і тим паче, коли вони не знають, хто інформаційний партнер культурного заходу.

Але при першому ж погляді на гурт, що виходив з закладу, настрій примножився. Адже я Стрінгів не бачила з минулого року. За цей час вони встигли записати на домашній студії черговий альбом «Слишком Один», презентація якого була напередодні.

22 травня пройшов вже 11й раунд музичних баталій. І варто сказати, що цей раунд вийшов з інтригою – до кінця не було відомо, хто ж таки стане переможцем.

В баталіях приймали участь команди Naori Pills, Ефір, Aridan, Пьюсок та ЦеЛюліт.

Взагалі-то, варто сказати, що хоч в „Філіні” і грають гурти різних стилів і направленостей, кожному івенту можна дати яку-небудь особливу характеристику. Наприклад, 11й МузБат був в якійсь мірі „важкуватим” (в музичному плані). Далі спробую пояснити чому.

29 травня, після турне містами Росії, презентація альбому „Ейфорія” дібралася і до України. Flёur, за вісім років свого існування, вже привчив нас до сюрпризів. Не обійшлося без них і цього разу.

По-перше, здивувало, що перша „українська” презентація відбулася в Києві, а не в Одесі. До того відправною точкою гурту вважалося саме рідне місто.

По-друге, місце проведення. Дім Художника, безумовно, чудова зала з домашньою атмосферою, але по місткості явно програє Центру Культури і Мистецтв Національного Авіаційного Університету. І хоч звук в цій залі буде погірше, проте таке відношення гурту до публіки, що бажала втрапити на концерт, не могло не вселяти оптимізму перед його початком.

Ще збираючись на цей івент мені казали, шо то буде андерграунд якого я вже давно не чув і ще, мабудь, не скоро почую. Все це можна було сприймати по різному, але ніколи не знаєшь на що втрапиш напевне — за це я мені і подобаються такі події. Та все ж до суті. 

Трохи поблукавши містом десь у районі Куренівського парку, я таки знайшов арт-кафе «Філін», в якому все і відбувалось.

Запізнився не тільки я, а ще й початок заходу — почалося все о 20:00. Затримка була зв’язана з тим, що двоє учасників заходу не змогли з’явитися вчасно і, як виявилося, взагалі.

У кожному житті повинна бути мрія. Я мрію не стати у 50 років старим ні на що не спроможним чолов"ягою, який досяг чогось. Не знаю, про що мріяв у моєму віці Карл Фрірсон (Karl Frierson), але одного чудового дня він прокинувся і зрозумів «Я вже понад 10 років голос і душа De-Phazz, чого мені ще бажати?»
Карл Фрірсон народився в Південній Кароліні у сім"ї де співали тільки в дУші, але блюз слухали завжди. Так любов до музики разом з материнським молоком передалась маленькому Карлу. Тому було б дивно, якби це розуміння не вилилось в новий сольний альбом - Soulprint, який став своєрідним відбитком його душі.

Так розпочалася прес-конференція, присвячена відкриттю першого в історії Jazz Koktebel Weekend Kiev.

В світлу погожу п'ятницю 23 травня, після 3 річної перерви, в Київ завітав легендарний московський гурт Умка и Броневик.

Причому не з пустими руками, а з цілою арт-програмою під назвою „10 років в Інтернеті”, яку презентував київським глядачам в арт-клубі „44”.

Під час імпровізованої конференції ми змогли поспілкуватися з Умкою (Анна Герасимова) про програму, творчість і подальші плани.