Отже, друга і довгоочікувана платівка Donkey з'явиться на полицях британських магазинів вже 7 липня. В іншій Європі та С.Ш.А. альбом з’явиться 14 липня.

Платівка склитиметься з 12 треків + 2 бонусних. Щодо останніх існує чутка, що вони відрізнятимуться у бразильському, британському, європейському та американському виданнях.

Нагадаємо, що перша платівка гурту з однойменною назвою „Cansei De Ser Sexy”, наробила чимало галасу в Європі та на Британських Островах.

3 18 по 20 липня у місті Дубно Рівненської області пройде найстарший український рок-фестиваль “Тарас Бульба-2008”.За підсумками відбору на фестиваль потраплять двадцять гуртів, які представляють майже всі регіони нашої держави. Останній відбір пройде у Львові 5 липня, результати якого будуть оголошенеі пізніше. Фестиваль триватиме три дні, два з яких команди будуть змагатися за перемогу. Третій день – гала-концерт, на якому виступлять переможці та гості фестивалю. Основною подією фестивалю буде виступ Олега Скрипки та гурту “Воплі Відоплясова” в останній день 20-го липня на закритті фестивалю. Також тут заграє Серго Чантурія, Степан Чумаг та гурт „Кінг Сайз”, гурти „Анна”, „Ніагара”, „Кожному Своє”, „Бастард”, „Аут Край”, „Спалені Вітрила”, „Without Limits”.

Музиканти з України, Грузії, Росії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Великобританії, Швеції, Німеччини, Франції. Автентичний фольклор та world-music, галерея просто неба, численні майстерні, нічні перформанси, а також перегляд документальних стрічок, знайомство з різноманітними музичними інструментами та джем-сейшени в юрті, яка буде встановлена на одній з фестивальних галявин, і ще багато чудових і не передбачуваних подій.

Традиційно відбудеться і ярмарок ремесел. Щоб взяти в ньому участь, необхідно завчасно подати заявку.

Потрапити на фестиваль можна не лише традиційним способом, але й, наприклад, на велосипеді.

Дата проведення фестивалю залишається незмінною — розпочнеться він 12 липня, на свято Петра і Павла, найбільше літнє свято українського села, й триватиме три дні. Звертаємо увагу на те, що останній день фестивалю, 14 липня — понеділок, але він буде надзвичайно цікавим і насиченим, отже звільніть його для себе, для якісної музики та спілкування з друзями.

27–29 червня в селі Уніж, Городенківського району, Івано-Франківської області вперше пройшов фестиваль «УНІЖ».

Про цей фестиваль нам повідомили в лютому, коли йшов перший набір волонтерів. Тоді більшість засміяло ідею фестивалю, аргументуючи тим, що на волонтерській праці нічого не вийде.

Довга дорога автобусом теж не навіювала гарних відчуттів – з Франківська вона зайняла майже 2,5 години. Проте, коли ми прибули на місце, то ніби поринули у казку.

Три дні незабутніх вражень, єднання з природою і якісної відривної музики – все це змогли відчути на собі ті, хто в період з 27 по 29 червня мав щастя потрапити на озеро Панське, що в місті Заставна Чернівецької області. Та про все – в хронологічному порядку.

Місяць тому почали ходити чутки, ніби байк-тусовка області планує зробити свій перший фестиваль. Для вічноголодних по таких заходах Чернівців, в яких основним місцем відпочинку є псевдо-мажорні нічні клуби з однотипною музикою а-ля мінімал, така новина була чимось з розряду наукової фантастики. Ще і організатори час від часу «виходячи в народ», підливали «масла у вогонь» усною рекламою – «на сцені буде 20 кіловат звуку», «приїдуть байкера зі всієї України» тощо. В результаті - тиждень до початку вся свідома тусовка міста гуділа і починала «гострити лижі». Багато хто навіть передумав їхати в Уніж, і змістили вектор руху в Заставну. Але скептики, як завжди в таких випадках, лихословили – мовляв, «вилами по воді писано, що у вас там буде мега-сейшн». Насторожувало також те, що це був перший млинець під назвою «Байк-фест», який, як зазвичай кажуть, комом виходить. І насправді, афіші, наприклад, з'явилися в місті за два дні до початку фесту. Забігаючи вперед, скажу, що подібних проколів, як для першого разу, було не так вже багато. Повернемося ж до хронології.

7 липня у Києві розпочне роботу персональна виставка штатного фотографа нашого порталу Літти-Вікторії Удод „Seventeen Instants”.

Ось як характеризує виставку сама авторка: ”Хвилини, секунди. Миттєвості. Здається, зупинити час важко. Ні. Миттєвості, коли хочеться зупинити цей світ. Запам’ятати його щирим і справжнім. Життя у кадрах. Такі несхожі одне на одного обличчя. У кожного з них – своя історія, своє життя. 17 фотографій, 17 історій, 17 життів. Їх емоції і почуття, мрії і бажання. 17 неповторних моментів”.

Поціновувачів сучасної портретної фотографії та усіх, хто цікавиться цим складним та прекрасним мистецтвом, авторка і її світлини чекатиме у party-store’і „Небеса”, за адресою вул. Межигірська, 9 (ст. м. „Контрактова Площа”).

21 червня Київ проводжав найкоротшу ніч у році концертом самобутніх колективів CoMaha та Ghurt’Yo’Ghurt, що відбувався в клубі “Київ”.

Варто зазначити повний промах організаторів – поставити виступ в один день з Країною Мрій, Закриттям музичного сезону в „Філіні” та, найголовнішим фактором – ¼ фіналу Чемпіонату Європи між Голландією та Росією – було справою ризикованою. І, як показала ситуація, невиправданою.

Проте, свій глядач все-таки прийшов, хай і в кількості трьох чоловік. Музиканти засумували, та, як справжні професіонали, у виступі не відмовили.

Свіжий альбом від шведських пост-металістів, що почали свою історію з хардкор команди «Eclipse».

Після перших альбомів «The Beyond»(2003) і «Salvation»(2004), які були прийняті публікою на «ура», послідував "Somewhere Along The Highway" (2006), в якому фанати трохи розчарувалися, внаслідок відсутності щільного звуку, властивого попереднім альбомам.

Історія замовчує, чи дійшли ці тенденції серед шанувальників до самих учасників, але цього року вони розродилися свіжим альбомом, який сповна реабілітує гурт. Саунд не те щоб дуже потужний, але дуже різноманітний – тут і духові, і народні інструменти, і велика кількість якісних семплів, потужний, грубий вокал – все-ж таки дає про себе знати те, що у складі групи 8 чоловік. Альбом дуже приємний і емоційний, пісні – повільні, в'язкі як плавлена карамель.

Незрозуміло, чому деякі скептики постійно порівнюють Cult of Luna з Neurosis – в обох гуртів абсолютно різна музична атмосфера, та і після цього альбому, на мій погляд, меломанів, які забажають порівняти ці колективи, стане набагато менше.

Багато критиків, доречи, готують цьому альбому звання «реліз року» в даному напрямі.

Як відомо, є на українському музичному просторі гурти, релізи яких хоч і велика рідкість, та коли у них все ж таки народжується музичне дітище - то воно створює справжній вибух.

Не став виключенням і гурт Мотор'ролла, в самий розпал літа випустивши в люди маленьку бомбочку під назвою “Кольорові сни”.

Іспанія стала чемпіоном Європи з футболу. Минулої неділі піренейці здобули перемогу над німцями. За «наших» вболівали й у столиці, зібравшись в арт-пабі Docker ABC. З яких пір іспанці стали «нашими» та чому ФаДієз подає новини зі світу спорту, спитаєте ви? Відповіді на ці питання дасть легенда українського року - гурт Мертвий Півень, який представив столиці одразу 2 платівки, дав живий виступ, а також прокоментува фінальний матч Євро-2008.

За останній рік осередок київського музичного андеґраунду маленькими, але впевненими кроками поступово переходить з легендарних київських „Барв” до арт-кафе „Філін”.

Варто зазначити, що в цьому повністю заслуга ентузіастів з Продюсерського Центру «101». Менше, ніж за рік вони зуміли „підійняти” повноцінну концертну площадку, і зробити її відкритою для починаючої молоді, яка хоче перевірити свою майстерність і повірити в свої зусилля.

21-22 червня хлопці закривали в „Філіні” музичний сезон виступами кращих гуртів. Саме на його літній площадці і відбулася наша розмова.

Так вже повелося, що в кінці червня кожен небайдужий вдягає вишиту сорочку, бере з собою купу друзів і прямує на Співоче поле, в край вишиванок та віночків – на «Країну Мрій», що вже вп’яте відбувається у столиці.

Почався фестиваль з хресної ходи – пішої подорожі від Андріївської церкви до місця фестивалю. Людей виявилося, небагато – менше сотні небайдужих, тому дійство хоч і не було масштабним, проте все одно виглядало урочисто.

По закінченню, яскравий транспарант «Країна Мрій» разом із смолоскипами попрямував до головної сцени, а на вулиці тим часом починався дощ, що згодом трансформувався у значну, проте короткочасну зливу. Правда, вона ніяким чином не розлякала прийдешній люд. Скоріше навпаки – „освіжила” їх перед прийняттям „головного блюда” – відкриття фестивалю.